- краянин
- -а, ч.Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
краянин
Смотреть что такое "краянин" в других словарях:
краянин — (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець … Словник синонімів української мови
краянин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
земляк — (уродженець однієї з ким н. місцини); краянин, одноземець … Словник синонімів української мови
